ВАКС продовжив арешт підприємцю по справі екснардепа Пашинського
Про це повідомляє прес-служба АП ВАКС, не зазначаючи прізвища підприємця.
Як відомо, ВАКС заарештував Тищенка на два місяці. Альтернативою йому визначили 363 млн грн застави. Пізніше арешт продовжували, а заставу зменшили до 333 млн грн. Надалі Апеляційна палата зменшила заставу до 181 млн грн. Вже 26 вересня 2024 року ВАКС знову продовжив арешт Тищенка і зменшив йому заставу до 136 млн грн. 22 листопада суд продовжив арешт до 20 січня і зменшив заставу до 100 млн грн. 16 січня суд продовжив строк тримання Тищенка в СІЗО і знову зменшив заставу до 80 млн грн.
«Апеляційна палата ВАКС розглянула апеляційну скаргу сторони захисту на ухвалу слідчого судді ВАКС від 16 січня 2025 року про продовження українському бізнесмену запобіжного заходу у виді тримання під вартою з альтернативою внесення 80 млн грн застави. За результатами розгляду колегія суддів АП ВАКС залишила без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту, а ухвалу слідчого судді ВАКС – без змін. Рішення набрало законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає», – інформує суд.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру екснардепу Сергію Пашинському, бізнесмену Сергію Тищенку та іншим у заволодінні арештованими нафтопродуктами Курченка, які підлягали націоналізації.
Слідство встановило, що у 2014 році суд наклав арешт на 97 тис. тонн нафтопродуктів, ввезених в Україну з порушенням законодавства. На думку слідства, Тищенко та Пашинський розробили схему заволодіння арештованим майном та створили для цього злочинну організацію. Вони домоглися передачі паливо-мастильних матеріалів державному підприємству, на керівні посади в якому призначили підконтрольних осіб. При цьому Пашинський забезпечив контроль за базами зберігання нафтопродуктів підрозділами МВС, діями яких на місцях керували члени злочинної організації.
Надалі держпідприємство під приводом «вимушеності продажу» у повному обсязі реалізувало сировину за заниженими цінами підконтрольній організатору схеми компанії. Частково отримані за це кошти вивели на рахунки компаній, у той час як до державного бюджету не надійшло жодної гривні. Загальна сума збитків, завданих державі у результаті реалізації схеми, становить 967 млн грн.
Распечатать
