Кличко на роздоріжжі: збереження мафіозного оточення чи крах репутації?
Минуло більше місяця після оприлюднення фактів масштабної корупції, що процвітала під дахом Київради, але нові шокуючі факти ставлять питання можливості роботи мерії у нинішньому форматі ребром, зазначає видання ГЛАВКОМ.
Попереднє засідання Київради 20 лютого було зірвано стараннями однієї з фракції неформальної більшості – «Європейської солідарності». Вона заблокувала роботу, вимагаючи включення до розгляду проєкту звернення до Верховної Ради, президента і РНБО щодо неприпустимості тиску на опозицію і місцеве самоврядування. Приводом для цього, зокрема, стало гучне запровадження санкцій проти лідера цієї політсили Петра Порошенка.
«Слуги народу» згодом висунули власну вимогу: на тлі подій, що відбуваються у світі, терміново зібрати позачергову сесію і прийняти звернення до міст-побратимів щодо підтримки президента. Але позиція «ЄС» не змінилася: фракція заявила, що продовжить блокування, доки не буде прийнято звернення щодо незаконності переслідування опозиції. А якщо депутати і зберуться, то «ЄС» вимагатиме спочатку розглянути своє звернення, а потім вже всі інші. Жертвою цих розборок навколо «глобальних викликів» у результаті стали «дрібні» питання: зокрема, депутати так і не обговорили проблеми комунального підприємства «Київтеплоенерго», які виникли у нього через замороження фінансування спільної програми з американським агентством USAID.
Схоже, вся ця метушня навколо звернень «у нікуди» насправді є маскуванням справжніх проблем муніципалітету. Вони пов’язані зі «справою Комарницького», яку активно розкручує Національне антикорупційне бюро.
Ще 6 лютого НАБУ і Спеціальна антикорупційна прокуратура заявили про масштабну операцію «Чисте місто», в ході якої було викрито злочинну організацію, причетну до земельної корупції у Київській міськраді. Тоді відбулася низка обшуків і було затримано кількох учасників угруповання – зокрема, заступника голови Київської міської держадміністрації Петра Оленича, голову постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин Михайла Терентьєва та депутатку Київради від «Батьківщини» Олену Марченко.
Усі ці особи відігравали ключові ролі у розповсюдженій «туалетній схемі», за допомогою якої землі київської громади виводилися на користь потрібних людей.
Правоохоронці стверджують, що протягом 2023-2024 років злочинна організація за допомогою такою схеми вивела на свою користь землю у центрі міста на суму 11,6 млн грн. Також через своєчасне втручання вдалося запобігти заволодінню ще шістьма земельними ділянками у столиці загальною вартістю 83,7 млн грн.
Частина фігурантів перебуває у СІЗО, частина вийшла під заставу, а мер Києва Віталій Кличко, не очікуючи завершення розслідування, вже заявив про звільнення Петра Оленича, заступника директора КП «Спецжитлофонд» Юрія Леонова та заступника директора КП «Благоустрій» Олексія Мушти.
Але на цьому проблеми Кличка та його оточення точно не завершилися…
Звіти Комарницькому. Серія друга
Лідером викритого угруповання НАБУ вважає ексдепутата Київради Дениса Комарницького, який нібито мав значний вплив на кадрові призначення всередині Київради та КМДА та виділення бюджетних коштів на користь своєї «злочинної організації». Згодом НАБУ опублікувала частину «прослушки» з кабінету Комарницького в престижному IQ Business Centre на столичному Печерську. Записи його розмов з київськими чиновниками та депутатами Київради підтверджували його роль в тіньових земельних схемах. Але цей 20-хвилинний аудіоролик прогнозовано виявився лише «тізером» в очікуванні більш вражаючих історій.
Щоправда, чергову порцію цікавих розмов з офісу Комарницького опублікувало вже не НАБУ, а журналісти-розслідувачі з Bihus.info. Вони оприлюднили роздруківки з матеріалів досудового розслідування, на яких нема голосів самих підозрюваних. І йдеться в них далеко не тільки про «туалетні схеми». Нові матеріали охоплюють вже ширше коло з двох десятків людей на різних посадах, які були залучені до відвертого «дерибану».
Звісно, те, що земельні питання давно є стовпом, на якому тримається вся київська вертикаль давно не було секретом, але масштаби цинізму та кількість задіяних у «розпилі» столичної землі можновладців не можуть не вражати.
Окрім згаданих ще у першому ролику НАБУ Оленича, Терентьєва та Марченко, у новій порції «прослушок» спливають інші чиновники КМДА, керівники комунальних підприємств, депутати міської ради і навіть секретар Київради Володимир Бондаренко.
Серед безпосередніх фігурантів плівок наразі нема Віталія Кличка та його «правої руки» Артура Палатного. Утім автори сюжету роблять висновок, що, насправді, всесильний на цих плівках Комарницький є лише виконавцем волі Палатного, до якого він періодично спускається звітувати на два поверхи нижче у все тому ж IQ Business Centre.
Проте серед відвідувачів кабінету Комарницького, яких зафіксувало НАБУ, є хоч і не такі знакові, але дуже впливові у масштабах владної вертикалі столиці особи. Зокрема:
директор КП «Спецжитлофонд» Володимир Шарій, якому роздає вказівки довірена особа Комарницького Олена Богославська;
заступник Шарія у «Спецжитлофонді» Вадим Шпачук, що присягається тій же Богославській, що може виконати будь-яку задачу і бути «повністю підконтрольною людиною»;
головний архітектор міста Києва, очільник Департаменту містобудування КМДА Олександр Свистунов, який отримує від Комарницького настійливі поради взяти до себе заступницею «зрозумілу людину»;
директорка Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентина Пелих, у якої Петро Оленич у присутності Комарницького з’ясовує, чи можна «пропонувати клієнту» земельну ділянку;
нещодавно звільнений заступник директора КП «Спецжитлофонд» Юрій Леонов, який розмовляє з Богославською про родичів, на яких оформлюються підставні компанії;
співголова фракції «Батьківщина» у Київраді Володимир Слончак, який обговорює з Комарницьким розміри хабарів за оформлення земельних ділянок.
Плюс ще кілька чиновників згадуються у розмовах як підконтрольні: зокрема, директор департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор, директор «Київського інституту земельних відносин» Ігор Долинський та інші.
Цікаво, що бесіду з одним з депутатів Київради, під час якої Комарницький дякує тому за голосування, журналісти з Bihus.info трактували як розмову з «якимсь Юрою з «ЄС». У фракції лише є один депутат з таким ім’ям: Юрій Тихонович – засновник інвестиційно-будівельних компаній «Альянс капітал» та «Столиця майбутнього». «Він клянеться, що це не він, – запевняють співрозмовники «Главкома» в «ЄС». – Це точно не він, бо це просто не його стилістика».
Окрема тема: діалог Комарницького з найбільш високопоставленою особою з цієї когорти – секретарем Київради Володимиром Бондаренком. Фрагменти їхніх бесід були засвічені ще в ролику НАБУ, але нові розмови з конкретним обговоренням питань порядку денного Київради (звісно, земельних) ще більше «закопують» соратника Кличка. «Після цих «плівок» «Бонд» (так називають Бондаренка колеги у Київраді між собою – «Главком) ходив просто у прострації», – кажуть співрозмовники «Главкома» в «Ударі». Але «станом гроггі», висловлюючись боксерською термінологією, зараз можна охарактеризувати і загальний настрій у київській мерії.
Секретар Київради Володимир Бондаренко (кличка Бонд) – найбільш статусний персонаж з «плівок Комарницького». Його присутність на них ставить під питання подальшу роботу місцевого самоврядування у столиці
«Тіньовий кардинал»
Денис Комарницький – ключова особа цієї резонансної історії, формально не має і не мав ані до команди київського міського голови Віталія Кличка, ані до нинішньої Київради жодного стосунку. «Зірковий час» Комарницького припав на керівництво містом екстравагантного Леоніда Черновецького: він тоді очолював в міськраді іменну фракцію тодішнього мера. А за досить специфічного робочого темпоритму «Льоні-космоса» фактично був одним з реальних керівників міста.
Останні роки каденції Черновецького за президентства Віктора Януковича, були, скоріше, віртуальними: міський голова де-факто був відсторонений від реального керівництва, а у членів його команди почалися проблеми. Так, у 2011-му Комарницького було затримано за збройний напад, що стався ще у 2005 році, але тоді він відбувся легким переляком – дворічним умовним терміном.
Зірка Дениса Комарницького розквітла у команді ексмера Києва Леоніда Черновецького. Але зникнення з публічної політики не заважало йому лишатися «у сідлі» за будь-якої влади
Зникнення з публічної політики та пертурбації у міській владі не надто вплинули на негласний статус Комарницького як «смотрящого» за столицею. Він вдало скористався гойдалками між Банковою і командою Кличка та осідлав ресурсні потоки вже за нинішньої влади. Зокрема, разом зі своїм давнім приятелем та колишнім «слугою» Миколою Тищенком розставив своїх людей у кількох фракціях Київради. Сам Комарницький хвалився перед своїми співрозмовниками, що на міських виборах фінансував «Удар», «слуг» та «Батьківщину». А одна з фігуранток земельного скандалу Олена Марченко прямо зізнається на тих же плівках, що взагалі не збиралася ставати депутаткою і не вела жодної кампанії, але за неї все зробив Комарницький.
Хмари над «тіньовим рішалою» столиці густішали давно. У 2020-му нардеп-«викривач» Гео Лерос передав журналістам флешку з нібито скопійованим вмістом одного з робочих комп’ютерів з офісу Комарницького у Києві, який вилучили під час проведеного співробітниками СБУ обшуку восени 2019-го. На флешці була низка як офіційних документів так і «понятійок» (неофіційних меморандумів між сторонами щодо будівництва житла), що стосуються функціонування будівельного ринку міста, київських тендерів та кооперацій окремих бізнесменів та посадовців.
Причому оборудки, у яких могло бути задіяно оточення Комарницького, брали початок ще у 2017 році. Тоді журналістське розслідування навіть прокоментував Віталій Кличко, який заявив про нульову толерантність до корупції і вимагав покарання для корупціонерів незалежно від політичних кольорів.
Втім, хоч прізвище Комарницького і спливало у скандалах, пов’язаних з забудовними та інфраструктурними схемами, він досі виходив сухим з води і як фаховий юрист не лишав особистих слідів в підозрілій документації. Навіть коли правоохоронці накопичили достатньо доказів, аби притиснути надто зухвалого Комарницького, той завчасно дізнався про стеження, зіскочив з гачка і зник. Наразі його оголошено у розшук.
Капкан для секретаря Київради
У столичній мерії та міськраді після перших звинувачень та затримань дуже обережно коментували розслідування: у дусі – будемо всіляко сприяти і не покривати корупціонерів. Така вичікувальна позиція пояснювалася просто: незрозуміло було, який і на кого компромат ще є у «загашниках» НАБУ. У команді Кличка (і не тільки в ній) після гучних звинувачень очікували на якусь конкретику, нових фрагментів «прослушки» з кабінету Комарницького з обговоренням «схематозів» та обов’язковою ненормативною російською лексикою.
Чекати на сенсаційні плівки довелося аж три тижні: 27 лютого НАБУ виклало 20-хвилинний ролик з голосом Комарницького, який вів дуже цікаві бесіди зі своїми співрозмовниками. Окрім розмов Комарницького із вже затриманими фігурантами скандалу, особливо привернула увагу поява на плівках вже вищезгаданого секретаря Київради Володимира Бондаренка. Комарницький проводив з ним розмову, яка прямо стосувалася роботи Київради та фактично роздавав топ-посадовцю столиці вказівки.
Куди яскравіше роль Бондаренка у злочинних схемах засвічена в матеріалах «прослушки», злитої Bihus.info. Секретар Київради прямо обговорює формування порядку денного так, як це потрібно тіньовому куратору.
Бондаренко, на відміну від деяких інших співучасників оборудок Комарницького, поки не у СІЗО, але цей удар по Кличку може стати куди болючішим, ніж затримання інших соратників з «плівок Комарницького». Нинішній секретар Київради був помічником Кличка як депутата міськради з 2007 року, потім числився його помічником як нардепа, керував апаратом КМДА, був співголовою комісії при КМДА з перевірки інформації щодо об’єктів будівництва (!), а у 2020 році Кличко вибив для нього посаду секретаря Київради після тривалих торгів. Хоча охочих її отримати вистачало: зокрема, Банкова настійливо схиляла київського мера до компромісу, аби той віддав це крісло «слугам», але мер таки утримав його для людини, якій довіряє.
За інформацією «Главкома», слідство вважає, що Бондаренко виконував команди Комарницького і в його інтересах проводив конкретні рішення та голосування та є одним з «членів злочинного угрупування» (255 стаття Кримінального кодексу). Наразі йому не пред’явлено звинувачень силових органів, утім, це не означає, що вони не з’являться згодом.
Але навіть якщо зв’язок Бондаренка зі злочинною схемою поки не доведений (або у слідства до цього ще не дійшли руки), до другої людини в столиці виникають суто політичні питання. Чому він, власне, спілкувався з Комарницьким, який не має до Київради жодного (!) формального відношення, та ще й в такому принизливому для людини його статусу форматі?
Після такого «зальоту» секретаря опозиція могла б цілком обґрунтовано вимагати пояснень від Бондаренка, який поки відмовчується і не дає зрозумілої відповіді навіть своїм соратникам з «Удару», та ставити питання щодо відставки секретаря. Але, враховуючи натяки з НАБУ, що в гості до Комарницького заходила ледь не половина Київради, та те, що він розклав яйця по різних фракціях, депутати самі не розуміють, як їм реагувати на скандальні «плівки». І це поки сковує їх у подальших діях більше, ніж блокування трибуни.
Так, Андрій Вітренко, голова фракції «Слуга народу», яка, здавалося б, мала зачепитися за можливість зміни влади у Київраді, ухиляється від відповіді на питання, чи буде його фракція ініціювати відставку Бондаренка. Ба більше, Вітренко зізнається, що… сам був у тому самому офісі Комарницького: «Я з ним зустрічався в тому кабінеті, бо всі точно знають, що він мав вплив на прийняття рішення фракцією «Удар».
І я, як голова фракції, контактую і зустрічаюсь з головою фракції «ЄС» Володимиром Прокопівим, і з Валентином Мондриївським, з Дмитром Білоцерковцем (співголови фракції «Удар»). Так само з Комарницьким я зустрічався щодо формування якихось політик в Київській міськраді – в мене були важливі проєкти рішень, які мені треба було підтримувати». Утім, Вітренко запевняє, що теми, які він обговорював з впливовим співрозмовником, були лише соціальної спрямованості – жодних земельних або бюджетних питань.
Кличко на розтяжці
За великим рахунком, тимчасове блокування «ЄС» роботи Київради було вигідно всім шокованим розслідуванням НАБУ депутатам – і насамперед з промерської фракції. Після появи перших, а особливо других «плівок», коли стало зрозуміло, в якому світлі у них постає секретар Київради, з боку Кличка було б красивим кроком самому кинути скомпрометованого соратника на ешафот, як він це зробив зі вже звільненими після скандалу чиновниками.
Але мер просто не може дозволити собі такої розкоші як втрата секретаря, особливо на тлі відкритого протистояння з новим амбітним головою Київської військової держадміністрації Тимуром Ткаченком, свояком якого, так вже співпало, є директор НАБУ Семен Кривонос. На Хрещатику розуміють, що Банкова просто скористається обезголовленням Київради, аби фактично запровадити у столиці пряме президентське правління. Приклад куди скромнішого Чернігова, де було відсторонено від посад спочатку мера, а потім і секретаря міськради, а всі владні повноваження перейшли до міської військової адміністрації – перед очима.
Новий голова КМВА Тимур Ткаченко так бурхливо почав діяльність на своїй новій посаді, що Віталій Кличко змушений був скаржитися на це президенту
Нового секретаря має обрати Київрада, що буде надскладним завданням у нинішніх умовах. Якщо ж висловити недовіру Бондаренку, натомість не обравши йому заміну, і заблокувати роботу міськради – це прямий шлях до констатації Верховною Радою безвладдя у місті та передачі всієї повноти повноважень військовій адміністрації.
Ткаченко вже відреагував на нові публікації розмов з кабінету Комарницького і викотив Кличко цілу низку вимог: звільнити всіх фігурантів розслідування журналістів, перезавантажити антикорупційні структури КМДА, створити посаду заступника начальника КМВА з питань дотримання законності, скликати групу «Прозорість і підзвітність» щодо системної корупції у Києві та очистити від корупціонерів склад Ради оборони Києва.
Гіпотетично Банкова, маючи за спиною козирі у вигляді «плівок НАБУ», може зібрати «антибондаренківську» коаліцію на чолі з «Європейською солідарністю», яку можна спокусити, наприклад, послабленням санкцій проти Порошенка. Але поки в оточенні Кличка не вірять у такий сценарій, хоча й визнають, що після «плівок НАБУ» Бондаренко є «політичним трупом». Як на тлі скандалу він буде збирати депутатів на чергову сесію – уявити важко.
Київрада. Що далі?
Поки Київрада затягнулася туманом невизначеності: незрозуміло, чи припиниться блокування, що тепер робити з «підвішеним» НАБУ секретарем та які подробиці земельної історії ще можуть спливти та кого зачепити.
У «Європейській солідарності» не дають чіткої відповіді, чи фракція продовжить блокування у четвер. Відповіді на багато питань буде почуто у середу, якщо відбудеться засідання погоджувальної ради. Депутат від «ЄС» Леонід Ємець зазначає, що подальшій тактиці щодо блокування буде присвячене окреме засідання фракції.
«Будемо це обговорювати, виходячи з об’єктивних реалій, бо ситуація змінюється дуже динамічно, – каже Ємець. – Ми абсолютно свідомі того, що можуть бути потреби оборонного характеру, які вимагатимуть від нас зняти блокування. Частина колег згодні з нашим проєктом рішення щодо неприпустимості переслідування опозиції. Ніхто не висловив свою незгоду, але частина з них, очевидно, стала заручниками стану речей у країні і будемо відверті – просто злякалися нас підтримати».
Ємець як голова комісії з питань регламенту зауважує: нагальним питанням, яке доведеться вирішувати на найближчих засіданнях, стане переформатування керівництва земельної комісії, голова якої Михайло Терентьєв перебуває у СІЗО.
«Треба, щоб хтось виконував його обов’язки, – зазначає Ємець. – Проблема у тому, що у цій комісії купа перших заступників і ще більше звичайних заступників. І так не тільки у ній. Я неодноразово звертав увагу, що ця ситуація небезпечна тим, що в екстреній ситуації не буде зрозуміло, хто має виконувати обов’язки голови. Думаю, ми виправимо ситуацію – аби був один перший заступник і один звичайний, також має бути обраний новий голова земельної комісії».
Ємець стверджує, що до регламентної комісії поки не надходило від правоохоронних органів офіційних звинувачень та кейсів щодо конкретних депутатів. І нагадує про презумпцію невинуватості, зокрема, і у контексті Бондаренка: «Але, з точки зору політичної і моральної, озвучені факти, що є якийсь офіс якогось Комарницького, майже друга Київрада, куди нащось ходять депутати і проводять там якісь наради, звісно, нікого не прикрашає. Мене там точно не було, але могли бути депутати різних фракцій. Тому хотілося б від правоохоронних органів почути конкретні прізвища – це ж не є таємницею слідства, хто саме перебував у цьому кабінеті».
Але є у рядах «ЄС» і депутати, які мають конкретний зуб на секретаря Київради. Найбільш активна з них – екснардепка Вікторія Пташник, яка ще з минулого року викриває «туалетну схему» з ТОВ «Смарт Пропертиз». Згідно з рішенням міськради від вересня 2024 року ця компанія отримала в оренду гектар землі без проведення земельних торгів під будівництво житлового комплексу з паркінгом на підставі того, що у неї була на цій території будка площею в 72 кв. м. Пташник намагалася через Київраду скасувати незаконну, на її думку, оборудку, але наштовхувалася на процедурні перепони, які, за її словами, чинили різні депутати і особисто Бондаренко.
Ще одним іспитом для секретаря Пташник вважає проєкт так званого антикорупційного земельного порядку, який встановлює запобіжники у земельних схемах. Вона написала його понад місяць тому у співавторстві зі співголовою фракції «Удар» Дмитром Білоцерковцем. Прийняття такого символічного документа дозволило б Київраді зробити спробу вийти з нинішньої халепи та принаймні зберегти обличчя. Проєкт мала розглянути земельна комісія, але через те, що вона зараз не збирається, згідно з регламентом, після 20 днів мовчання комісії до проєкту може бути застосоване правило «мовчазної згоди» і його можна виносити у зал. Чим його автори вже скористалися.
Кличко ж вже віддав розпорядження щодо розгляду цього проєкту як невідкладного.
Пташник, яка почала писати цей документ ще минулого року, впевнена, що викриття НАБУ відкривають вікно можливостей для його прийняття, якого точно не було б у більш спокійний час. Але не все так просто. По-перше, «слуги народу» вже зареєстрували свій проєкт на цю тему, а, по-друге, за словами Пташник, перепони прийняттю нових правил ставить все той же секретар Київради.
«Він робить це у різний спосіб, – розповідає депутатка. – Спочатку він намагався визнати цей порядок регуляторним актом. Це ускладнює процедуру прийняття, аби його не можна було прийняти одразу на сесії. У нашому проєкті, дійсно, є одна норма, яка може містити ознаки регуляторного акту, але ми з Дмитром без проблем готові її прибрати».
Іншим кроком Бондаренка стало звернення до антикорупційних органів, аби ті надали антикорупційну експертизу щодо земельного порядку.
«Однак НАЗК дуже швидко дало відповідь, що це не є їхньою компетенцією, бо вони на антикорупційну експертизу перевіряють тільки законопроєкти і проєкти постанов Кабміну, – розповідає Пташник. – Цікаво, що ми навпаки раді були б отримати відповідні пропозиції від антикорупційних органів, які б покращили проєкт. Однак мета офіційного звернення у НАЗК у секретаря Київради явно була іншою – затягнути процес».
Пташник додає, що після виходу чергового розслідування з кабінету Комарницького та особистого розпорядження Кличка розглянути антикорупційний земельний порядок як невідкладний блокувати проєкт – «це з боку Бондаренка стріляти собі у голову». «Навпаки гідним вчинком було б розкаятись, піти з Київради і сприяти слідству», – дає поради секретарю депутатка.
Голова фракції «Слуг народу» Андрій Вітренко, у розмові з «Главкомом» зізнається, що після історії з НАБУ ситуація в Київраді дуже нервова, рівень напруги значний і далі може відбутися все, що завгодно.
«Зміна голови земельної комісії та її можливе переформатування, про яке зараз йдеться, може завести нас в такий перерозподіл комісій, який повністю заблокує роботу Київської міськради на декілька місяців», – дає апокаліптичний прогноз Вітренко.
Як один з варіантів, що розглядають в «Ударі», – запропонувати на нового голову скомпрометованої земельної комісії представницю «Голосу» Зою Ярош. Вона вже раніше входила до складу цієї комісії, але у 2023 році разом з керівником своєї фракції Григорієм Маленко перейшла до бюджетної.
Сам Маленко вважає, що існують два сценарії розвитку подій у Київраді: перший – подальша її блокада, та другий – переформатування земельної комісії та прийняття змін в порядку її роботи. В антикорупційному земельному проєкті Пташник-Білоцерковця керівник «Голосу» бачить багато правильних речей, але пропонує його суттєво доробити. Щодо можливої відставки Бондаренка після оприлюднених «плівок Комарницького», Маленко зауважує, що за секретаря має відповідати політична сила, яка його висувала, але наразі розмов щодо його відставки немає.
Більш того, у будь-якому разі у рукаві у Віталія Кличка є цілком робочий варіант для зняття напруги в залі та принаймні тимчасового відсторонення «зашквареного» секретаря без відставки: мер міг би вести найближчі засідання Київради самостійно. І сподіватися, що Офіс президента наразі буде поглинений більш глобальними проблемами.
Утім, судячи з останньої наради з депутатами, на якій був присутній Бондаренко, секретар вже потрохи відходить від шоку. Але якщо він посяде місце у президії, йому варто бути готовим до багатьох неприємних питань…
Павло Вуєць, опубліковано у виданні «Главком»
РФ вдарила по Запоріжжю у Новий рік: рятувальники евакуювали жінку з палаючого будинку
Распечатать
